Історія 16-річного хлопця Дмитра Голубничого,
який був на передовій на Майдані
УДОЛОСЬ ОСВОБОДИТЬ НАРОД УКРАИНЫ ОТ УПЫРЕЙ КОММУНИСТИЧЕСКИХ.
Опубликовано: 27 февр. 2014 г.
Мамцю, я тебе люблю.... Цю фразу 16-річний львів"янин Дмитро Голубничий спокійним тоном говорив своїй матері по телефону - у той час, коли навколо літали кулі. Сина фільмував батько - аби, якщо вони загинуть, ці кадри залишилися на згадку матері.
Відзняти відео з епіцентру подій запропонував тато Дмитрика. Батько і син були на передовій, розуміли, що за крок до смерті. На їхніх очах застрелили чоловіка.
Дмитрик виріс у сім'ї музикантів, сам бандурист. Ще в січні провів у Києві 10 днів, а 19 лютого, коли саме вирували криваві події, твердо заявив: поїде знову. Разом із ним вирушив і батько, аби хоч якось оберігати сина.
На передову хлопець ходив із дерев'яним щитом.
У цей час мати вдома разом із трьома маленькими дітьми місця собі не знаходила. Постійні дзвінки і телевізійні репортажі стали її життям. Та, на щастя, її хлопці повернулись додому. Зустріч із мамою Дмитрик, каже, пам'ятатиме завжди.
